Вчені розв’язали 500-річну загадку анатомії серця, яку вперше зафіксував Леонардо да Вінчі у своїх малюнках XV століття. Йдеться про трабекули — складну м’язову мережу всередині серцевих камер. Хоча геній епохи Відродження зміг детально зобразити ці структури під час розтинів, їхня справжня функція залишалася незрозумілою століттями. Лише сучасні методи — МРТ, генетичний аналіз і фрактальна математика — дозволили пояснити їхнє значення.

Нове дослідження, опубліковане у журналі Nature, охопило понад 18 000 МРТ-зображень сердець із бази даних UK Biobank. Результати показали, що трабекули не є залишком ембріонального розвитку, як вважали раніше. Вони відіграють ключову роль у регуляції роботи серця, впливаючи на ефективність кровотоку. Це відкриття докорінно змінює уявлення про їхню фізіологічну функцію.

Дослідники встановили, що певні особливості структури трабекул можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком серцевої недостатності та аритмій. Це дозволило визначити конкретні генетичні локуси, які відповідають за формування трабекулярної мережі. Таким чином, науковці отримали новий інструмент для вивчення генетичних факторів розвитку серцево-судинних захворювань.

Важливим у дослідженні стало використання фрактального аналізу — математичного підходу для вивчення складних самоподібних структур. За допомогою цього методу вдалося розпізнати відмінності у трабекулярних візерунках між здоровими та хворими серцями. Це відкриває перспективи для моделювання перебігу хвороб серця та прогнозування впливу генетичних і середовищних чинників.

Отримані результати мають практичне значення для медицини. Вони можуть стати основою для створення нових генетичних тестів ранньої діагностики серцево-судинних ризиків і розробки таргетних методів лікування. Вчені наголошують, що поєднання анатомічних відкриттів да Вінчі з сучасними технологіями допомогло не лише розкрити багатовікову загадку, а й дати новий поштовх у боротьбі з серцевими захворюваннями.

Раніше ЗМІ інформували про те, що Леонардо да Вінчі розробив концепцію «повітряного гвинта», що сьогодні виявилася актуальною для сучасних безпілотників. Дослідники з Університету Джонса Гопкінса за допомогою комп’ютерного моделювання довели: ідея італійського генія не просто працює, а й здатна перевершити сучасні пропелери дронів за рівнем енергоефективності та шуму.

Також писали про те, що математик Алекс Белл із Франції пояснив одну з найбільш відомих загадок «Вітрувіанської людини» Леонардо да Вінчі.

Другие интереcные современные новости: