Ці санкції — не просто політичний жест, а інструмент системного тиску, який із кожним кварталом дедалі більше скорочує ресурси для продовження війни.

У травні 2025 року Європейський Союз зробив черговий рішучий крок у відповідь на агресію росії проти України, представивши 17-й пакет санкцій, який охоплює нові сектори, осіб та механізми обходу обмежень. Його мета — посилити економічний та правовий тиск на кремль у момент, коли російська економіка демонструє перші ознаки рецесії з 2022 року.

Санкції проти військової машини та “тіньового флоту”

Ключова новація пакета — санкції проти осіб, підозрюваних у застосуванні хімічної зброї в Україні. Це потенційно один із найгучніших прецедентів — пряме покарання за ймовірні воєнні злочини. Паралельно ЄС планує обмеження щодо близько 60 фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із обходом санкцій, включно з російською компанією “Сургутнефтегаз”, що вже потрапила під обмеження США.

Особливу увагу приділено так званому “тіньовому флоту” — флотилії танкерів, що використовується для прихованого експорту російської нафти в обхід санкцій. Санкційний список поповниться понад 150 новими суднами, підвищивши загальну кількість заблокованих до понад 300 одиниць.

російська економіка: рецесія, яка вже почалась?

Нова хвиля санкцій накладається на погіршення економічної ситуації всередині рф:

    У І кварталі 2025 року ВВП росії скоротився на 0,3%, що стало першим квартальним спадом з весни 2022 року.
    Зростання промисловості та роздрібної торгівлі суттєво знизилось, а гуртова торгівля вперше за понад рік показала падіння.
    Ціни на нафту Urals знизилися з $70 до $49 за барель, втрата близько 30% вартості за кілька місяців серйозно підриває дохідну частину бюджету.
    Доходи від нафти й газу у квітні впали на 12%, а загалом з початку року — на понад 10%. Мінфін росії вже переглянув річний прогноз: замість 10,9 трлн очікується лише 8,3 трлн рублів.

    Усе це свідчить: російська економіка балансує на межі технічної рецесії, і подальші санкційні удари можуть остаточно вивести її з рівноваги.

Правові наслідки агресії: європейські країни переходять до конфіскацій

Окремо варто згадати прецеденти конфіскації активів, як-от останнє стягнення з «Газпрому» на користь Uniper. Це демонструє не лише економічний, а й юридичний тиск, який посилюється через рішення міжнародних арбітражів. Кожна така справа — це не лише збитки для москви, а й сигнал інвесторам про токсичність співпраці з рф.

Вихід китайського бізнесу з росії: тривожний дзвінок для кремля

Ще одним індикатором глибини санкційного впливу стало рішення китайської Zijin Mining Group вийти з проекту в Тиві. Причини — санкційні обмеження, банківська ізоляція та зростання тиску з боку російських органів. Це не просто ізоляція — це втрата ключових партнерів, які ще донедавна залишались лояльними.

Європа готується до повної енергетичної відмови від рф

Однією з найбільш амбітних ініціатив стала пропозиція Єврокомісії повністю припинити імпорт російського газу до 2027 року, з поетапною відмовою від спотових контрактів до 2025 року. Пропонується також заборонити імпорт збагаченого урану — ще один важливий ресурс, на який покладається російська економіка.

Окрім урядових ініціатив, німецькі неурядові організації виступили із закликом припинити закупівлі російського ЗПГ через компанію SEFE. Це — яскравий приклад громадянського тиску, який сприяє остаточному розриву з енергетичною залежністю.

17-й пакет санкцій ЄС свідчить про послідовність і гнучкість європейської політики: нові обмеження не лише поглиблюють економічну кризу в росії, а й демонструють намір притягнути до відповідальності осіб, винних у порушеннях міжнародного права та прав людини.

Ці санкції — не просто політичний жест, а інструмент системного тиску, який із кожним кварталом дедалі більше скорочує ресурси для продовження війни.

Другие интереcные современные новости: