Європейські екологи виявили в атмосфері нашої планети раніше невідомий клас хімічних речовин, які руйнують озон не гірше фреону і чия концентрація в повітрі стрімко зростає, що несе за собою нову загрозу озоновому щиту Землі, йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature Geoscience.

«Нам потрібно продовжити спостереження за станом атмосфери і концентрацією цих газів для того, щоб визначити їхнє джерело. Зараз озоновий шар все ще відчуває сприятливі ефекти від заборони фреонів, але зростаюча концентрація дихлорметана в атмосфері може нейтралізувати їх і внести масу невизначеностей в наші прогнози щодо майбутнього станом озону і клімату «, — заявив Мартін Чіпперфілд (Martyn Chipperfield) з університету Лідса (Велика Британія).

Чіпперфілд і його колеги розкрили новий клас органічних речовин, що руйнують озоновий шар, спостерігаючи за змінами в концентрації антропогенних і природних сполук, що містять в собі атоми галогенів — хлору, брому, йоду.
Як відзначають дослідники, подібні молекули широко зустрічаються в природі та промисловості і вони легко руйнують озон, однак екологи не звертали на них особливої ??уваги через те, що вони розпадаються дуже швидко і живуть в атмосфері не довше півроку. З цієї причини учені часто називають їх VSLS — «короткоживучими субстанціями».

Автори статті вирішили перевірити, наскільки висока їх концентрація в повітрі сьогодні і чи впливають вони, хоч у будь-якій мірі, на стан озонового щита в стратосфері Землі. Перші ж виміри показали, що частка VSLS в повітрі була не просто високою, але і досить швидко зростала протягом останніх 20 років. У деяких куточках планети, зазначають вчені, їх концентрація зросла в два рази, а в цілому частка речовин цього класу, що містять хлор, в 50 разів більше, ніж концентрація хлорових фреонів в атмосфері.

За розрахунками авторів статті, на долю людини поки що доводиться лише 10% від загального числа молекул озону, знищених VSLS, але їх «внесок» у руйнування озонового шару продовжує зростати. Крім того, ці речовини розкладають озон не тільки в стратосфері, де знаходиться озоновий шар, але і в нижній частині атмосфери, що може помітним чином впливати на клімат планети (озон є сильним парниковим газом).

Поки вчені не знають, звідки беруться «зайві» молекули VSLS і чи є їх головним джерелом людина або дика природа. В якості можливих винуватців антропогенного зростання частки VSLS в повітрі Чіпперфілд і його колеги називають виробництво промислових розчинників, мила, фумігантів і паперову індустрію.

Проте, стрімке зростання в їх концентрації вимагає пильного спостереження за можливими джерелами цих речовин і введення, якщо це буде потрібно, заборон на використання VSLS в промисловості, аналогічних Монреальського протоколу.

Монреальський протокол до Віденської конвенції по захисту озонового шару був підписаний у вересні 1987 року. Протокол і конвенція стали першими глобальними угодами, які ратифікували всі країни ООН. Позитивні наслідки його вступу в силу можна побачити вже сьогодні — за спостереженнями вчених, «озонова діра» над Антарктидою зменшилася в площі на 15% за останні 10 років.

Другие интереcные современные новости: