Астрономи, які працюють із даними рентгенівської обсерваторії NASA Chandra, виявили групу космічних об’єктів із незвичайною поведінкою. Вони випромінюють дуже низькоенергетичні рентгенівські промені та водночас надзвичайно інтенсивне ультрафіолетове світло.
Дослідники знайшли загалом 84 такі джерела в галактиці M101 та ще п’яти галактиках і запропонували для них назву hypersoft X-ray sources — «надм’які рентгенівські джерела».
Об’єкти не вкладаються у звичні класи
У рентгенівській астрономії вже відомі системи, де компактний об’єкт — наприклад білий карлик, нейтронна зоря або чорна діра — взаємодіє з матерією сусідньої зорі. Але нова група має інше співвідношення рентгенівського та ультрафіолетового випромінювання.
Саме тому науковці поки не хочуть швидко відносити всі 84 об’єкти до вже відомої категорії. Не виключено, що спостереження об’єднують кілька різних фізичних процесів або показують стадію еволюції, яку раніше було важко помітити.
Відкриття стало можливим завдяки аналізу архіву Chandra. Це хороший приклад того, як старі дані можуть приносити нові результати, коли вчені ставлять інше питання або застосовують новий метод пошуку.
Новий клас може допомогти розв’язати старі загадки
Деякі джерела можуть бути пов’язані з системами, де компактна зоря активно накопичує матерію. Такі об’єкти важливі для розуміння того, як формуються вибухи наднових і як ростуть компактні залишки зір.
Наступний етап — спостерігати їх іншими телескопами й перевірити спектри, змінність та оптичні аналоги. Якщо всі джерела справді мають спільну природу, астрономи отримають новий тип космічних лабораторій.
Chandra працює у рентгенівському діапазоні, невидимому для людського ока, тому такі відкриття буквально показують Всесвіт з боку, який неможливо побачити звичайним телескопом.
84 загадкові джерела поки дають більше запитань, ніж відповідей, але саме це й робить відкриття важливим: вони можуть вказувати на фізичний процес, який десятиліттями залишався прихованим у великих архівах спостережень.