Півтисячі українських старшокласників та дві сотні вчителів готові повчитися у німецьких експертів ефективному енергоспоживанню. А також застосувати уже набуті знання безпосередньо на практиці, провівши енергоаудит у своєму навчальному закладі. З-поміж 140 заявок на участь у проекті, що проводиться за сприяння Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ та Міністерства охорони довкілля Німеччини, обрано 25 українських шкіл, каже керівник проекту, представник Асоціації "Енергоефективні міста України" Кіліан Шуберт. "Відбираючи учасників, для нас було важливим побачити, що школа уже щось робить у фокусі енергозбереження, а також має візію, для чого їй потрібен цей проект", - пояснює Шуберт.

Практичне застосування

Передусім, "Школа енергії" це далеко не нудне інформування слухачів щодо необхідності економії енергії, каже директор проекту "Створення енергетичних агентств в Україні" від GIZ Роберт Кюнне. Хоча це і освітній проект, але практична частина у ньому є визначальною, додав він. Передбачено, що після тренінгів вчителі повернуться у свої навчальні заклади і спільно з учнями проведуть енергоаудит всієї будівлі.

Для повноти дослідження кожна з обраних шкіл отримала набір експериментальних приладів: люксметр, різні види термометрів, електролічильник. Учні повинні з'ясувати, де в будівлі перевитрати тепла, де - його нестача, яким є рівень освітлення, споживання електрики тощо. "Вважаю, що ефект буде досягнуто тоді, коли дитина прийде додому і скаже, що виявила у школі витрати енергії і хоче провести перевірку вдома", - зазначив Кюнне.

Однак для самої школи просто виявити недоліки енергоспоживання буде замало. Учасники проекту повинні запропонувати вирішення проблеми, дати рекомендації задля змін та зменшення витрат, кажуть ініціатори проекту.

Ощадливість формується змалку

Те, що саме учнів обрано цільовою аудиторією для навчання - абсолютно обдуманий крок, зауважує Альмут Таран, директор Незалежного інституту екологічних проблем у Берліні (UfU). "Є гарна приказка: "Те, що Івась не навчився, того вже дорослий Іван не знатиме". Культура енергоспоживання формується змалку, показав німецький досвід", - додала Альмут Таран. Хоча, каже вона, проблеми німецьких та українських шкіл щодо енергоефективності є дуже схожими.

Приміром, в приміщенні є місця, де надто тепло, тобто перегрів, або ж навпаки - холодно. Особливу увагу слід звернути на їдальню, харчовий блок, де часто електроприлади є надто затратні, а їх ефективність сумнівною. Елементарне вимкнення комп'ютерних класів, провітрювання кімнат - усе це в комплексі дає енергозберігаючий ефект, пояснює директорка інституту. За її словами, середня школа на 500 учнів у Німеччині витрачає на опалення і електроенергію до 100 тисяч євро на рік. Якщо правильно провітрювати приміщення, дбайливо ставитись до освітлення, то можна зекономити до п'яти відсотків витрат, а контроль за опаленням дозволяє зберегти до десяти відсотків. Відтак, малозатратними заходами економія може бути чималою, і саме цьому ми хочемо навчити українських дітей, резюмує експертка.

Зміна свідомості та поведінкові зміни: вчасне закривання дверей, вимикання світла, закривання кранів, ущільнення вікон - в комплексі це уже 15 відсотків економії, підраховують експерти. А якщо ще покращити теплову ізоляцію будівлі, то ощадливість становитиме до 60 відсотків. І лише молоде покоління може забезпечити незворотність змін, переконані ініціатори проекту. Навчити заощаджувати не витрачаючи можна лише з дитинства, так само як і дбайливо ставитися до природи, підкреслює Роберт Кюнне. Усе це, каже він, тривалі процеси. Наприклад, проблему переробки сміття німецькі діти пізнають ще з молодшої школи.

Проект "Школа енергії" реалізовуватимуть до жовтня цього року.

Другие интереcные современные новости: