Видання Newsweek створило імовірну карту світу, яка показує, як лідери росії, США і Китаю можуть розділити планету на сфери впливу.

Гренландія і Канада, згідно з цією картою, залежатимуть від Штатів, а росія підпорядкує собі всі європейські країни та Туреччину.

"Врегулювання російсько-української війни нагадує Ялтинську конференцію 1945 року між лідерами США, Британії та срср, що передувала поділу Європи",- цитує видання слова заступниці директора Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Весели Чернєвої.

"У Ялті великі держави розв'язували питання майбутнього Східної Європи. Ось як це виглядає зараз щодо України... Рішення про майбутнє України без України - це також рішення про майбутнє Європи без Європи", - сказала вона Newsweek.

Професор кафедри міжнародної безпеки в університеті Бірмінгема в Англії Стефан Вольф зазначає, що відмова Трампа надати Україні гарантії безпеки нагадує умиротворення нацистського лідера адольфа гітлера на Мюнхенській конференції 1938 року.

На думку Вольфа, світ у розумінні нинішнього президента США є таким, де великі держави розділяють сфери впливу, у які вони не втручаються.

Світ за версією Трампа, Путіна та Сі (скрин мапи Newsweek)

"Ми, імовірно, побачимо, як наддержави - Китай і США - ділять світ між собою. Але поки що не зовсім зрозуміло, що буде з росією, чи стане вона самостійним гравцем, чи ще більше залежатиме від Китаю", - сказав він.

Вплив росії у Східній Європі

За словами Чернєвої, позиція адміністрації Трампа свідчить про те, що Східну Європу можуть кинути напризволяще, - і це непокоїть з огляду на вплив росії на внутрішню політику таких країн, як Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія і Польща.

На її думку, росія намагається підірвати демократію у Східній Європі та "працює над тим, щоб підштовхнути суспільства до нового консенсусу, який зараз, в епоху Трампа, здається дуже зручним".

"Привид путіна останніми місяцями кружляє над протестами та виборами в кількох країнах Східної Європи", - вказує видання.

Прозахідні політики звинувачують москву у втручанні в референдум ЄС і президентські вибори в Молдові, а в Румунії зняли з президентських виборів проросійського ультраправого кандидата Каліна Джорджеску.

Крім того, рф має великий вплив в Угорщині, Сербії, Грузії та низці інших європейських держав, про що свідчать останні події.

Китай і Середня Азія

На думку видання, зоною суперництва між росією і Китаєм може стати Центральна Азія.

Монголія, зокрема, покладається на росію щодо палива та електроенергії, а на Китай - у питаннях інвестицій у гірничодобувну промисловість.

Професор Вольф нагадує, що перша закордонна поїздка китайського лідера Сі Цзіньпіна після пандемії COVID відбулася до Казахстану, чий лідер Касим-Жомарт Токаєв виступив проти нападу путіна на Україну.

"В Астані завжди переживали, що вона може стати наступним об'єктом експансії росії", - каже Вольф, оскільки в країні мешкає значна кількість росіян.

Китай, Трамп і Західна півкуля

У північній частині Західної півкулі буде, імовірно, "панувати" Трамп, розмірковує видання.

Він хоче приєднати до США Гренландію і взяти під контроль Панамський канал і навіть перейменував Мексиканську затоку, щоб втілити свою філософію "Америка понад усе".

Вольф вважає, що Трамп зробив ставку на Західну півкулю, але може зазнати протидії з боку Китаю в Латинській Америці.

"Це, імовірно, спонукає Трампа ще більше зосередитись на Західній півкулі та позбутися безглуздих, на його думку, зобов'язань, які він має в інших країнах", - аналізує він.

Водночас якщо москва не зможе домовитися із США щодо війни в Україні, її залежність від Китаю зростатиме, зазначає експерт.

Однак після того, як Трамп активізував торгівельну війну з Китаєм, Сі може зблизитися в економіці з Європою, і це може потенційно послабити путіна.

"Китаю доведеться оцінювати свої зв'язки з рф порівняно з відносинами з ЄС", - вважає Вольф.

Також не зрозуміло, чи досягнуть США і КНР згоди щодо Тайваню. На думку Вольфа, Китай ще не готовий захопити Тайвань силою, оскільки в Південнокитайському морі є інші "гарячі точки", де США потенційно доведеться втручатися у протистояння з Китаєм, - наприклад Філіппіни.

"Можуть бути неофіційні домовленості, коли китайці тиснуть, а США не відповідають, - каже Вольф. - Тоді стає зрозуміло, що є непряме визнання того, що насправді Південнокитайське море - це територія Китаю, з якою він може "гратися".

Другие интереcные современные новости: