16 жовтня у календарі Netflix з’являється документальний фільм «Norm: The Tale of Norm Macdonald». Режисер Джадд Апатоу звертається до спадщини канадсько-американського коміка Норма Макдональда, чий сухий гумор і незвична манера робити паузи вплинули на кілька поколінь стендап-виконавців. Прем’єра особлива тим, що автори вирішили розповісти біографію переважно мовою збережених відео й особистих матеріалів.
Макдональд був відомий виступами в Saturday Night Live, зокрема як ведучий новинної рубрики Weekend Update. Його комедійний стиль рідко будувався на гучній подачі. Натомість він свідомо використовував незручну тишу, відкладену розв’язку жарту й розмовну інтонацію, яка змушувала глядача змінювати очікування вже посеред історії.
Портрет без звичайної низки інтерв’ю
За анонсом Netflix, фільм створено з архівного відео, фотографій, домашніх записів і рідкісних матеріалів, якими поділилися шанувальники та близькі. Така побудова дає змогу самому артистові залишатися головним оповідачем навіть після смерті. Вона водночас ставить перед монтажем складне завдання: не просто зібрати найсмішніші моменти, а показати людину за сценічним образом.
Для Апатоу, який працював і з комедійними фільмами, і з документальними портретами, це нагода дослідити, як формується вплив артиста поза рейтингами та зборами. У випадку Макдональда особливо цікава різниця між публічним образом начебто байдужого жартівника та серйозною увагою до структури гумору.
Кому варто звернути увагу на новинку
Стрічка може зацікавити не лише давніх прихильників стендапу. Вона дає привід простежити, як телебачення й клубна комедія співіснували до епохи коротких відео, коли популярність жарту вимірюють кількістю переглядів окремого фрагмента. Макдональд працював із цілим виступом і довгими паузами, що погано передаються кількома секундами в соціальних мережах.
Netflix позначає 16 жовтня як дату появи фільму у своєму осінньому графіку. Конкретний час відкриття доступу й набір субтитрів можуть залежати від регіону. Для першого знайомства з творчістю коміка варто підготуватися до неквапного гумору: саме його інтонація, а не швидкість жартів, була найвиразнішою частиною сценічної манери.