У Швейцарії 27 вересня проходить загальнонаціональний референдум щодо більш жорсткого трактування нейтралітету. Запропонована конституційна норма може суттєво обмежити можливість країни приєднуватися до економічних санкцій і співпрацювати з НАТО в мирний час.
Швейцарський нейтралітет міжнародно визнається ще з XIX століття, однак конкретний порядок його застосування не прописаний у конституції настільки детально, як пропонують автори ініціативи.
Прихильники й противники по-різному бачать роль нейтралітету
Ініціативу підтримує Швейцарська народна партія (SVP). Її представники вважають, що Берн відійшов від традиційного підходу після того, як приєднався до санкцій проти росії після повномасштабного вторгнення в Україну.
Уряд і противники ініціативи заперечують, що чинна модель суперечить нейтралітету. На їхню думку, занадто жорстке формулювання може обмежити зовнішньополітичну гнучкість Швейцарії та її можливість реагувати на міжнародні кризи.
Рішення ухвалюють безпосередньо громадяни в межах системи прямої демократії. Результат референдуму визначить, чи буде нейтралітет закріплений у конституції в значно суворішій формі.
Чому тема НАТО стала частиною голосування
Швейцарія не є членом НАТО, але бере участь у частині програм співпраці, навчанні та обміні досвідом. Запропонована модель нейтралітету могла б звузити простір для такого партнерства навіть у тих форматах, які не означають членства або зобовʼязання брати участь у війні.
Дискусія загострилася після 2022 року, коли європейські країни значно переглянули підходи до безпеки, санкцій та оборонної співпраці.
Швейцарія одночасно прагне зберігати репутацію нейтрального посередника й залишатися економічно та політично інтегрованою з Європою. Саме баланс між цими двома цілями став центральним питанням кампанії.
До оголошення офіційних результатів коректно говорити лише про сам предмет голосування та позиції сторін. Остаточне рішення належить швейцарським виборцям.