У Молдові набув чинності 60-денний надзвичайний режим у сферах енергетики та водопостачання. Парламент підтримав рішення 54 голосами проти 20, ще 22 депутати не голосували.
Уряд пояснює захід необхідністю заздалегідь підготуватися до зимових ризиків, гарантувати запаси й мати швидші механізми реагування у разі перебоїв. Опозиційні депутати критикували рішення, заявляючи про недостатню підзвітність і надто широкі повноваження виконавчої влади.
Кишинів готується до складнішого зимового сезону
Молдова значною мірою залежить від імпортної енергії та регіональної інфраструктури. Премʼєр-міністр повʼязував майбутні ризики, зокрема, зі станом української енергосистеми та повторними російськими атаками на енергетичну інфраструктуру України.
Для Молдови українські електроенергетичні потоки мають практичне значення, тому великі пошкодження мереж у сусідній державі можуть впливати на доступність імпорту та баланс у пікові години.
Надзвичайний режим має дати уряду можливість оперативніше координувати закупівлі, резерви, роботу операторів і дії в разі дефіциту.
Опозиція вимагає чітких запобіжників
Критики наголошують, що прискорені процедури під час надзвичайного режиму повинні супроводжуватися прозорою звітністю та парламентським контролем. Вони побоюються, що тимчасові повноваження можуть використовуватися ширше, ніж потрібно для суто енергетичних завдань.
Уряд, зі свого боку, називає режим превентивним і наголошує, що він потрібен до настання холодів, а не після появи дефіциту.
Дискусія відображає типову суперечність кризового управління: влада прагне швидкості й гнучкості, тоді як опозиція вимагає додаткових механізмів контролю.
Поки що рішення не означає автоматичних обмежень для населення. Його мета — створити правову рамку для оперативного реагування, якщо ситуація з енергопостачанням або водою погіршиться протягом найближчих двох місяців.