Перейти до змісту
Інформаційне видання
Наука, техніка і Hi-Tech

Європа локалізувала до 70% компонентів суперкомпʼютерів, але памʼять залишається головною слабкістю

Європа локалізувала до 70% компонентів суперкомпʼютерів, але памʼять залишається головною слабкістю

Європейські виробники суперкомпʼютерів дедалі більше залежать від локальних постачальників, але один критичний компонент поки залишається майже повністю імпортним — памʼять. Про це заявив керівник французького виробника Bull Еммануель Ле Ру.

За його словами, Bull зараз може закуповувати в Європі близько 70% компонентів для своїх систем, тоді як пʼять років тому ця частка становила приблизно 20–30%. До локалізованого переліку вже входять плати, системи зʼєднання, охолодження та дедалі більша частина процесорів.

Памʼять залишається майже повністю азійсько-американським ринком

Найбільша проблема — високопродуктивна памʼять, без якої сучасні суперкомпʼютери та AI-системи не можуть ефективно працювати з великими масивами даних.

Samsung, SK Hynix і Micron разом виробляють понад 90% світової памʼяті. У Європі є ініціативи зі створення власних потужностей, однак їхнє масштабування потребує років і великих капітальних інвестицій.

Ле Ру також зазначив, що ціни на памʼять різко зросли й стали однією з головних проблем галузі.

Процесори поступово повертаються до Європи

Ситуація з центральними процесорами змінюється швидше. Bull працює з європейськими компаніями SiPearl, Vsora та Openchip, які розробляють архітектури для високопродуктивних обчислень.

За оцінкою керівника Bull, процесори становлять приблизно 10–20% вартості суперкомпʼютера, тоді як памʼять потрібна у величезних обсягах і безпосередньо визначає, скільки даних система може обробляти одночасно.

Технологічний суверенітет залежить від усієї системи

Європейська стратегія останніх років спрямована не тільки на створення окремих чипів, а й на контроль критичних компонентів обчислювальної інфраструктури.

Це особливо важливо через стрімке зростання попиту на AI, де потреби в памʼяті ростуть разом із розміром моделей і кількістю даних.

Навіть якщо суперкомпʼютер фізично збирається в Європі, залежність від кількох глобальних виробників памʼяті залишає ризик перебоїв, цінових стрибків і експортних обмежень.

Тому наступним етапом європейської технологічної політики може стати не лише підтримка процесорних стартапів, а й створення повноцінної екосистеми виробництва памʼяті.