Європейська статистика показує суттєві відмінності між регіонами навіть за високого загального рівня зайнятості. За даними Eurostat, у 2025 році в ЄС працювали 76,1% людей віком 20–64 роки — це найвищий показник відповідного ряду з 2009 року. До спільної мети на 2030 рік, яка становить 78%, залишалося 1,9 відсоткового пункту.
Де ціль уже досягнуто
У 115 регіонах рівня NUTS 2 показник досягнув 78% або перевищив цю позначку. Це 47,1% територіальних одиниць, охоплених порівнянням. У Нідерландах межу подолали всі 12 регіонів, у Чехії — усі вісім, а в Німеччині — 34 із 38.
Серед найвищих показників Eurostat виділяє столичний регіон Варшави, де зайнятість сягнула 86,9%, Прагу з 86,0% та фінські Аландські острови з 85,5%. Такі цифри характеризують частку зайнятих серед людей визначеного віку, а не рівень вакансій або середню зарплату.
Чому середній показник не описує кожен регіон
У 64 із 244 регіонів зайнятість залишалася нижчою за 74%. Значні відмінності простежуються, зокрема, в окремих районах Франції, Італії, Іспанії, Греції та Румунії. На ці дані впливають структура економіки, доступність роботи, освіта населення, мобільність та місцеві демографічні особливості.
Високий показник зайнятості ще не доводить, що люди задоволені умовами праці: статистика сама по собі не вимірює якість контрактів, надурочні години або купівельну спроможність заробітку. Так само нижча зайнятість не дозволяє без додаткових даних визначити одну-єдину причину відставання.
Для тих, хто планує переїзд або пошук роботи в Європі, регіональна статистика може бути початковим орієнтиром. Проте рішення доцільно доповнювати перевіркою конкретних вакансій, вимог до мови, вартості житла й доступних транспортних маршрутів.