Перейти до змісту
Інформаційне видання
Наука, техніка і Hi-Tech

Супутники показали, що після 2010 року площа мангрових лісів зросла майже на 2 тисячі км²

Супутники показали, що після 2010 року площа мангрових лісів зросла майже на 2 тисячі км²

Довга серія знімків Landsat допомогла дослідникам відтворити зміни мангрових лісів у світі. Між 1984 і 2010 роками їхня площа скоротилася майже на 3 тис. км², а після 2010-го почалося часткове відновлення — майже на 2 тис. км² за досліджений період. Огляд NASA Earth Observatory показує, що загальна тенденція змінилася, хоча в окремих регіонах втрати тривають.

Що можна побачити на знімках за кілька десятиліть

Дослідники порівняли знімки 1984–2023 років. Вони оцінювали межі мангрового покриву та зміни щільності крон. Площа й щільність доповнюють одна одну: ліс може залишатися на тій самій ділянці, тоді як розрідження крон свідчитиме про зміни його стану. Відновлення щільності, за результатами роботи, було особливо помітним у частинах Південної Америки.

Майже дві третини зафіксованого розширення пов’язані з появою мангрів на нових ділянках. Решта припала на відновлення та повторний ріст на місцевості, де рослинність була деградованою. Наприклад, на півдні М’янми дерева відновлювалися на частині територій, які раніше використовували під рисові поля. Знімки за різні роки показують, як ліс поступово займає ділянки, що раніше виглядали відкритими.

Чому світова тенденція приховує місцеві втрати

Біля гирла Амазонки й на півночі Австралії одним із чинників розширення стало накопичення осадів. Нові мілкі ділянки створювали умови, де мангри могли закріпитися. В інших місцях переважали втрати. Зменшення площі в дельті Нігеру, наприклад, вплинуло на показники для Західної та Центральної Африки. На узбережжях Північної Америки й півдня Африки фіксували пошкодження після тропічних циклонів.

Для прикладу з М’янми NASA поставила поруч кадр Landsat 5 від 14 лютого 2010 року та кадр Landsat 9 від 2 лютого 2026-го. Другий знімок ілюструє стан окремої ділянки вже після завершення періоду, який аналізували автори глобальної роботи. Отже, свіжа ілюстрація показує зміни на місці, а загальна оцінка майже у 2 тис. км² стосується ряду до 2023 року.

Глобальний приріст після 2010 року слід читати разом із числом попередніх втрат. Порівняння двох величин показує лише часткове повернення площі за досліджені десятиліття. Супутниковий підхід допомагає відрізнити регіони, де покрив розширюється, від тих, де потрібне детальніше обстеження. Для наступних оцінок важливо і надалі стежити за площею й щільністю крон, оскільки самі межі на карті можуть мало змінюватися навіть там, де стан лісу погіршується.