Перейти до змісту
Інформаційне видання
Наука, техніка і Hi-Tech

Нобелівську премію з фізики отримав творець IceCube: як антарктичний лід допомагає досліджувати космос

Нобелівську премію з фізики отримав творець IceCube: як антарктичний лід допомагає досліджувати космос

Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили Френсісу Гальцену за визначальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та виявлення високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження. Рішення оголосили 6 жовтня. Дослідник допоміг перетворити товщу льоду біля Південного полюса на інструмент спостереження за далекими космічними джерелами, які важко вивчати звичайними телескопами.

Нейтрино майже не взаємодіють із речовиною. Величезна їх кількість без помітних наслідків проходить через Землю, тому зареєструвати навіть окрему частинку надзвичайно складно. Водночас саме ця властивість робить нейтрино цінними для астрономів: вони здатні зберегти інформацію про місце свого утворення, проходячи крізь ділянки космосу, непрозорі для світла.

Чому детектор захований під льодом

IceCube використовує близько кубічного кілометра прозорого антарктичного льоду. Глибоко під поверхнею встановлено понад п’ять тисяч світлочутливих модулів. Коли нейтрино зрідка стикається з атомним ядром, виникають заряджені частинки, що створюють слабке характерне світіння. Датчики фіксують його, а науковці відновлюють напрямок і енергію події.

Для такого дослідження потрібне одночасне виконання двох умов: велетенський обсяг речовини, у якому може статися рідкісна взаємодія, і достатня прозорість середовища для реєстрації світла. Антарктичний лід виявився придатним для обох завдань, хоча будівництво та обслуговування системи в полярних умовах залишаються технічно складними.

Новий спосіб побачити найенергійніші події

Спостереження нейтрино доповнюють дані оптичних, рентгенівських і радіотелескопів. Разом ці вимірювання допомагають розбиратися в процесах поблизу активних галактичних ядер та інших надзвичайно енергійних джерел. Нагорода відзначає не одиничний експеримент, а багаторічну міжнародну роботу, яка фактично відкрила новий канал астрономічних спостережень.

Розширення нейтринних детекторів має збільшити кількість зареєстрованих подій і точність визначення їхнього походження. Проте науковці не стверджують, що кожне нейтрино вже можна пов’язати з конкретним космічним об’єктом: для багатьох сигналів така ідентифікація все ще залишається складним завданням.