Європейський інвестиційний банк та партнери сформували пакет на €100 млн для розвитку соціального житла в Україні. Фінансування складається з кредитного ресурсу та грантової складової й має допомогти створити новий фонд муніципального орендного житла.
Для України це принципово інша модель порівняно з переважно приватизованим житловим фондом. Квартири залишатимуться у власності громад і зможуть надаватися людям за доступною орендною моделлю.
Соціальне житло потребує окремої економіки експлуатації
Побудувати будинок недостатньо. Громада повинна мати механізм управління, технічного обслуговування, ремонту, нарахування орендної плати та контролю за станом квартир.
Саме тому вартість проєкту потрібно оцінювати не лише за ціною квадратного метра будівництва. Енергоефективний фасад, прості в обслуговуванні системи та якісні матеріали можуть бути дорожчими на старті, але дешевшими протягом десятиліть експлуатації.
Доступність також включає безбар’єрність. Частина квартир і загальних зон має бути придатною для маломобільних людей без дорогого переобладнання після завершення будівництва.
Муніципальний фонд може змінити ринок оренди
У багатьох містах ЄС соціальне або доступне житло становить помітну частину фонду й використовується не тільки для найбідніших мешканців. Воно дозволяє підтримувати працівників критичних професій, молоді сім’ї та людей, які не можуть одразу купити квартиру.
В Україні потреба різко зросла через внутрішнє переміщення та втрату житла. За оцінками Агентства відновлення, країні потрібно близько мільйона нових квартир для ВПО та людей, чиї домівки зруйновані.
Якщо нова модель працюватиме, будівельний ринок отримає окремий довгостроковий сегмент замовлень. На відміну від разових аварійних реконструкцій, соціальне житло можна планувати серіями, повторювати типові рішення й поступово знижувати вартість через масштаб.
Для будівельної галузі важливо оцінювати такі проєкти не лише за моментом завершення робіт. Якість проєктування, технічний нагляд, ресурс матеріалів і витрати на подальше обслуговування визначають реальну ціну об’єкта протягом усього строку експлуатації. Саме тому сучасне відновлення дедалі більше орієнтується на життєвий цикл, а не лише на найнижчу стартову кошторисну вартість.