Перейти до змісту
Інформаційне видання
Наука, техніка і Hi-Tech

Як науковці визначають вік дерева без повного зрізання стовбура

Як науковці визначають вік дерева без повного зрізання стовбура

Вік дерева часто уявляють як кількість кілець на свіжому зрізі. Насправді для дослідження живих дерев використовують інші методи, які не потребують їх зрубування. Один із них — відбір вузького деревного керна спеціальним приростним буром. Дослідник отримує тонку циліндричну пробу, на якій у багатьох видів видно послідовність річних приростів. Така процедура теж завдає локального пошкодження, тому її застосування потребує обґрунтування.

У помірному кліматі дерево формує різні за структурою ділянки деревини протягом сезону. За їхньою межею часто вдається відокремити роки росту. Ширина кілець залежить від опадів, температури, конкуренції з іншими деревами та пошкоджень. Тому вузьке кільце не обов’язково означає посуху: у щільному лісі дерево могло просто отримувати менше світла.

Чому підрахунок не завжди простий

Проба може не пройти точно через серцевину стовбура. Тоді найстаріші кільця залишаються поза керном, і дослідник має оцінювати відстань до центру за геометрією внутрішніх кілець. Інколи дерево утворює несправжні кільця, а окремі річні межі погано помітні. У тропічних регіонах сезонність росту може бути складнішою, тому звичний для помірного клімату підхід не завжди працює без додаткових перевірок.

Для уточнення дат використовують порівняння візерунків росту між кількома деревами. Якщо багато зразків демонструють схожу послідовність широких і вузьких кілець, їх можна зіставляти між собою. Цей метод називають перехресним датуванням; він допомагає виявляти пропущені або помилково пораховані роки.

Що ще розповідає деревина

Річні кільця зберігають сліди змін умов росту. Науковці вивчають не тільки ширину, а й густину деревини та певні хімічні характеристики проб. Такі дані в поєднанні з іншими спостереженнями допомагають реконструювати минулі умови довкілля, хоча їх не можна трактувати як прямий термометр або дощомір без калібрування.

Старі дерева особливо важко датувати, коли серцевина частково зруйнована гниллю або порожниною. У такому випадку відсутній початок запису росту, і кількість кілець не дає повного віку. Дослідники можуть порівнювати кілька часткових кернів, архівні відомості та історичні знімки місцевості. Висновок тоді містить діапазон або мінімальну оцінку, а не число з удаваною точністю.

Вік дерева на висоті відбору проби також відрізняється від його повного біологічного віку: молодому дереву потрібен час, щоб дорости до цієї висоти. Тому повідомлення про «точний вік» великого дерева іноді приховує методичні застереження, які в науковій публікації обов’язково пояснюють.